Гурткова робота

Одним із методів є проектна діяльність у гуртковій роботі.  Така практикадосить важлива для вихованців, бо вони мають змогу  будувати позитивні міжособистісні стосунки, приймати відповідальні  рішення, критично і творчо мислити, розв’язувати проблеми і уникати стресів. Тобто, набувати життєвих навичок у повсякденному житті.  

  Метод проектів       припускає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична, конкретний результат, готовий до впровадження.

Мета використання методу полягає у формуванні навичок ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні студентів різного віку за допомогою інноваційних педагогічних технологій, якими передбачається самостійна (індивідуальна чи групова) дослідницько-пошукова діяльність студентів.

 «Людей слід навчати передусім того, щоб вони здобували знання не з книг,.. щоб вони досліджували і пізнавали самі предмети, а не пам’ятали тільки чужі спостереження, пояснення», - писав Я. А. Коменський (чеський теолог, мислитель, педагог, письменник).

З цієї філософської думки випливає, що лише у творчих проектах діти в повній мірі досліджують, пізнають предмети, розширюють свій кругозір та роблять певні висновки.

Мета використання методу полягає у формуванні навичок ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні студентів різного віку за допомогою інноваційних педагогічних технологій, якими передбачається самостійна (індивідуальна чи групова) дослідницько-пошукова діяльність студентів.

Основні вимоги до навчального проекту:
·  робота над проектом завжди спрямована на вирішення конкретної, причому соціально-значимої проблеми – дослідницької, інформаційної, практичної.
·  планування дії з вирішення проблеми завжди починається із проектування самого проекту, зокрема – з визначення виду продукту й форми презентації (представлення результату). Найбільш важливою частиною плану є поетапна розробка проекту, у якій наводиться перелік конкретних дій із вказівкою результатів, строків і відповідальних. Однак деякі проекти (творчі, рольові) не можуть бути відразу чітко
сплановані від початку до кінця.
·  результатом роботи над проектом, його виходом, є продукт, що створюється учасниками проектної групи в ході рішення поставленої проблеми.
Слід пам’ятати, що проект – це «п’ять П»:
·  проблема;
·  проектування (планування);
·  пошук інформації;
·  продукт;
·  презентація (представлення результату).
Шосте «П» проекту – це його портфоліо, тобто папка, у якій зібрані всі робочі матеріали, у тому числі чернетки, щоденні плани, звіти тощо.
При навчанні за методом проектів:
1) учні самі формулюють проблему, або вчитель ставить перед ними проблему (чи надається проектне завдання);
2) учні самостійно створюють план вирішення проблеми чи виконання проектного завдання;
3) учні вирішують, де і як шукати інформацію (як досліджувати проблему);
4) учні висувають гіпотезу, планують можливі шляхи і способи її перевірки (проведення дослідження);
5) учні виконують проектне завдання (дослідження), документують його, опрацьовують результати (роблять висновки з дослідження);
6) учні планують продукт проекту, тобто обирають форму представлення результатів дослідження, проектують цей продукт, призначений для конкретної цільової аудиторії, на вирішення проблеми якої спрямовано проект;
7) і, нарешті, учні презентують свій продукт цільовій аудиторії. У камеральний (заключний) період здійснюють обробку і систематизацію даних, їх класифікацію, оформляють висновки і звіти.

Робота має бути побудована за певною структурою. Основними складовими структури роботи є такі:

титульний аркуш;

тези;

зміст;

перелік умовних позначень, символів, скорочень, термінів (за необхідності),

вступ;

основна частина;

висновки;

список використаних джерел;

додатки (за необхідності).

Класифікація учнівських проектів

У сучасній педагогіці проекти класифікуються відповідно до певної домінуючої типологічної ознаки. Відповідно до домінуючого методу чи виду діяльності дослідники розрізняють:

прикладні проекти, що відрізняються чітко визначеним результатом діяльності їх учасників (наприклад, проект документа, словник, аргументоване пояснення будь-якого явища тощо). Такі проекти передбачають ґрунтовне осмислення структури, розподіл функцій між учасниками, оформлення результатів діяльності, їх подальшу презентацію та зовнішнє рецензування;

дослідницькі проекти мають на меті організацію діяльності учнів, спрямовану на розв'язання творчих завдань із заздалегідь невідомим результатом і передбачають наявність певних етапів роботи (обґрунтування актуальності теми дослідження, предмета та об'єкта, визначення цілей та завдань, виявлення методів пошуку та джерел інформації, висунення гіпотези, визначення шляхів розв'язання проблеми, збір даних, їх аналіз і синтез, обговорення та оформлення отриманих результатів, виступ із повідомленням чи доповіддю, визначення нових проблем для подальшого аналізу);

інформаційні проекти скеровані на вивчення характеристик будь-яких процесів, явищ, об'єктів і передбачають їх аналіз та узагальнення виявлених фактів. Структура такого проекту схожа на структуру дослідницького, що часто є основою для їх інтеграції;

рольово-ігрові проекти, в яких учасники виконують визначені ролі (літературних персонажів чи вигаданих героїв), зумовлені характером і змістом проекту, імітують соціальні чи ділові відносини, ускладнені гіпотетичними ігровими ситуаціями. Структура таких проектів лише окреслюється й залишається відкритою до завершення роботи.

У реальній практиці здебільшого застосовуються змішані типи проектів, де поєднуються ознаки кількох типів проектів і які є практично-орієнтованими. Такі проекти не лише дозволяють отримати нові знання, а і сприяють отриманню певного соціального досвіду, тобто є соціальними проектами.

Відповідно до предметно-змістової спрямованості виділяються монопроекти та міжпредметні проекти. Перші, як правило, виконуються на уроках одного предмета, хоча й передбачають використання знань з інших дисциплін. Міжпредметні або інтегративні проекти найчастіше виконуються в позаурочний час, передбачають інтеграцію знань із кількох предметів і потребують кваліфікованої допомоги вчителів-предметників.

За географією контактів проекти можуть бути внутрішньошкільними (класними, міжкласними), загальношкільними, позашкільними (міжшкільними), мережевими (міжрегіональними) та міжнародними. Прикладами загальношкільних проектів є створення засобів масової інформації у школі, організація системи учнівського самоврядування, виставкового залу, музею школи. Різні загальноосвітні навчальні заклади мікрорайону можуть об'єднувати свої зусилля для здійснення спільної проектної діяльності. Це може бути обмін досвідом учнівського самоврядування шкіл району, організація опитування чи збір даних серед мешканців громади на певну тему, проведення конкурсів, змагань тощо. Мережеві проекти мають на меті широке залучення установ і представників громади до активної соціальної діяльності. Метою такої співпраці може бути сприяння системі соціальної допомоги представників громади, вирішення проблеми вандалізму, підтримка місцевої бібліотеки чи підготовка теле- або радіопередач для місцевого радіо чи телебачення.

              Критерії  оцінювання проекту.

       Чи міститть кожен розділ зібраних матеріалів достатню кількість інформації, необхідної для вирішення проблем.

       Чи не включені зайві матеріали?

Зрозумілість

       Чи розміщені матеріали логічно?

       Чи написані вони зрозумілою мовою, без граматичних, орфографічних помилок?

       Чи забезпечує форма представлення найважливіших матеріалів й аргументів розуміння їхнього змісту?

Інформативність

       Чи є інформація достовірною та перевіреною?

       Чи охоплює інформація головні факти й найважливіші поняття?

       Чи важлива зібрана інформація для розуміння проблеми?

Доказовість

       Чи використовували вихованці надійні, вірогідні, та різноманітні джерела інформації?

       Чи завжди вони довіряли джерелам інформації?

       Чи наводяться приклади та продумані аргументи на підтвердження певної позиції.

Наочність

       Чи відображають наочні матеріали специфіку теми? -

       Чи інформативні вони? Чи є у кожного матеріалу назва або підпис?

       Чим зацікавили представлені наочні матеріали інших учнів?

       Чи пов'язані логічно матеріали папки документів із демонстраційним стендом?

       Чи допомагають наочні матеріали зрозуміли зміст конкретного розділу?

       Естетика оформлення результату

Законність

       Чи не суперечить запропоноване рішення Конституції України?

       Активність кожного учасника відповідно до його можливостей

       Колективний характер прийнятих рішень. Характер спілкування та взаємодопомоги.

       Вміння презентувати проект.

       Після закінчення проекту доцільно організувати обговорення під час якого вихованці матимуть змогу оцінити проектну діяльність уцілому та особистий внесок кожного в загальну назву

       Обмірковуючи досвід, набутий у процесі реалізації проекту, учні можуть відповісти на запитання:

-         Чого і як вони навчилися?       - Що можна було б зробити інакше? 

-         Яких умінь і навичок вони набули?  -  Які були недоліки роботи в групах

-      Які переваги надає групова співпраця?

-      Що вдалося найкраще?

  Керуючись такими принципами у своїй творчій діяльності, було створено проект

docs.google.com/presentation/d/1qdjIeWy9l8csiYBU5i14XunuC3s9PfZ4/edit#slide=id.p1  

Даний поект було вкладено у методичний посібник з досвіду роботи, який було використано у позашкільних педагогічних читаннях НЕНЦУМ (2020-2021 н.р.) Тема самоосвіти: «Формування здоров’язбережних компетенцій  вихованців для їх особистого успіху та творчого потенціалу на заняттях гуртка еколого-натуралістичного напрямку»   Проектна технологія. За підсумками читань, було нагороджено дипломом ІІ ступеню.

Позашкільні педагогічні читання НЕНЦУМ . Представлено методичний посібник з досвіду роботи «Формування здоров’язбережних компетенцій  вихованців для їх особистого успіху та творчого потенціалу на заняттях гуртка еколого-натуралістичного напрямку»